Більшість комах під час зимівлі впадають у глибокий анабіоз. Щоб захистити себе від голоду й холоду, вони, починаючи з літа, постійно запасаються квітковим пилком (пергою) та медом, зберігаючи заготовлений корм у сотах. Це дає можливість бджолиній сім’ї без шкоди пережити зиму. Також бджоли після зимівлі, якщо їм нічого не бракувало, набагато швидше переходять у активний стан і починають вирощувати молоде покоління збиральниць нектару.
Ті бджолині сім’ї, які з осені займають по 8-9 і більше рамок, мають молоду матку й забезпечені кормом, значно легше переносять і справляються з несприятливими умовами. До несприятливих умов можна віднести холод, тому зимівля бджіл є серйозним питанням. Підготовлені сім’ї менше витрачають енергії (якщо рахувати на 1 кг маси бджіл) і корму для підтримки оптимальної температури всередині клубу. Навесні вони швидко розвиваються, родина постійно зростає, а під час головного медозбору має вже достатню кількість робочих бджіл, що дозволяє отримати велику кількість товарної продукції. Підготовка бджіл до зимівлі також включає запас кормів. Нестача кормів стримує розвиток бджолиних сімей навесні, ставить їх у залежність від взятку й погодних умов. До головного медозбору такі сім’ї часто виявляються непідготовленими і не використовують його повною мірою. Щоб зимівля бджіл пройшла без втрат, потрібно підготувати приміщення для зимівлі бджіл.
Корм для зимівлі бджіл
Зимівля бджіл є дуже відповідальним періодом для пасічника, адже взимку бджоли не можуть самостійно боротися з багатьма факторами. На зиму кожній бджолиній сім’ї залишають 2-3 соти з пергою та 22-25 кг меду. Цей запас потрібно залишити з головного взятку — на початку літа. Невелику частину кормового меду слід замінювати спеціально підготовленим цукровим сиропом. Враховується не тільки якість заготовленого меду (його здатність закисати, кристалізуватися чи наявність домішок паді), але й економічний аспект. Заощадити на утриманні бджолиних сімей можна, замінивши третину кормового запасу на зиму на цукор, що значно підвищує товарну продуктивність пасіки. Така заміна не позначається на бджолах.
Практика та наука довели, що першу половину зимівлі бджоли краще проводять на цукровому кормі. Завдяки такому рішенню зимівля бджіл проходить більш стабільно, і до весни сім’я краще зберігає свої фізіологічні властивості. У лютому бджіл потрібно перевести на медову дієту, яка має бути багата на білки, ферменти, мікроелементи та вітаміни. Повноцінне харчування в цей період зимівлі обов’язкове, адже скоро в родині потрібно буде годувати яйцекладну матку і вирощувати личинок. Ні в якому разі не можна заготовляти на зиму мед з хрестоцвітих рослин (суріпиці, гірчиці, ріпаку), а також соняшника, вересу й деяких інших медоносів. Такий мед швидко кристалізується в сотах, і бджоли не можуть його їсти, що викликає неспокій, спрагу й понос.
Зимівля бджіл, а саме умови зимівлі, мають бути максимально наближені до природних умов життя самих бджіл (зимівля бджіл на волі). Якщо родина забезпечена якісним кормом (не менше 2-2,5 кг на вуличку) і знаходиться у хорошому вулику, не варто втручатися в її життя ні взимку, ні ранньою весною. У цей період бджолина сім’я потребує абсолютного спокою. Більшість пасічників на зиму ховають вулики: закопують у траншеї, ховають під сіном, у підвали тощо, але робити цього не варто. Найкраще бджоли переносять зимівлю на свіжому повітрі (зимівля бджіл на вулиці).
Як показує практика, бджоли після зимівлі можуть втратити половину всієї родини, а то й більше. Це стається через неповну забезпеченість кормом, коли для зимівлі у вуликах залишають не по 20-25 кг меду, а лише по 10-12 кг.
У другій половині зимівлі (лютий – березень) бджоли споживають більше меду та перги. Зимівля бджіл у цей період потребує значно більше тепла, яке використовується для забезпечення належних умов для вирощування розплоду, що з’являється в комірках. Тому бджоли-годувальниці повинні добре харчуватися, оскільки вони витрачають набагато більше корму на підтримання потрібної температури воскового гнізда. Крім того, вони також вигодовують личинок. Недостатня кількість кормових запасів у вуликах значно подовжує період зміни старих бджіл на молодих навесні, що призводить до зниження розвитку та зростання бджолиних сімей, а також їх імунітету до різних захворювань.
На що потрібно звертати увагу під час зимівлі бджіл
Сьогодні є багато пасічників-новачків, які не знають, як правильно підійти до зимівлі. Рекомендується переглянути відео, просто введіть запит “зимівля бджіл відео” у будь-яку пошукову систему. Приміщення для зимівлі бджіл також повинно бути добре підготовлене. Важливу роль відіграє розміщення корму в сотах. Є правило: потрібно на вуличку бджіл, які йдуть на зимівлю, залишати не менше 2,5 кг меду. На жаль, це правило часто порушується. У розрахунку потреби корму для бджіл враховується та кількість перги і меду, яку сім’я споживатиме восени в безвзяточний час, поки не буде сформований зимовий клуб. Як корм потрібно використовувати якісний квітковий мед, який варто заготовляти під час головного медозбору, але не падевий. Якщо ж використовується сироп, то під час його приготування не можна використовувати фруктові соки, залишки, патоку та зіпсоване варення. Вживаючи падевий мед під час зимівлі, бджоли страждають від проносу і гинуть. Часто падь виділяють листя верби, сосни, тополі, клена, берези, дуба.
Щоб зимівля бджіл пройшла без втрат і щоб уникнути падевого токсикозу, потрібно частину кормового запасу меду (приблизно 6-8 кг на сім’ю) замінити на якісний мед. Мед залишають про запас у сотах під час головного медозбору під час його відкачування. Якщо у пасічника такого запасу немає, бджолину сім’ю підгодовують цукровим сиропом. Малим сім’ям, які формуються на зимівлю на 4-5 вуличках гнізда, нестачу корму рекомендується поповнювати за рахунок сильних сімей.
Для зимівлі бджіл існує багато різних приміщень і способів:
- зимівля бджіл на волі;
- зимівля бджіл на вулиці;
- зимівля бджіл в омшанику;
- зимівля бджіл під снігом;
- високотемпературна зимівля бджіл тощо.
Але особливу увагу потрібно приділяти корму. Щоб перевірити якість корму, його потрібно постійно перевіряти на наявність паді. Одним із способів перевірки є вапнякова реакція. Для цього потрібно взяти дволітрову скляну банку і наполовину наповнити негашеним вапном, решту наповнити дистильованою водою і добре розмішати. Після того, як суміш відстоїться, отриману рідину (вапняну воду) зливають в іншу скляну ємність без осаду. Потім у пробірку поміщають невелику кількість меду і доливають таку ж кількість дистильованої води. Отриману суміш потрібно добре збовтати. До солодкого розчину додають такий самий об’єм вапняної води, і суміш знову добре збовтують. Після збовтування пробірку з вмістом нагрівають до кипіння на відкритому вогні.
Якщо в меді є падь, то в пробірці моментально утворюється осад у вигляді пластівців. Чим більше паді, тим більше осаду, і навпаки. Ще одним способом є спиртова реакція. Для цього потрібно взяти невелику кількість меду і таку ж кількість дистильованої води, отриману суміш добре перемішати в пробірці, після чого долити 8-10 частин винного спирту (96 %). Якщо в пробі меду є падь, то в пробірці відразу з’являється муть, яка поступово осідає на дно пробірки. Якщо у вас якісний квітковий мед, подібного осаду не буде. Тому зимівля бджіл вимагає максимальної уваги та відповідальності від пасічника.
