Давайте поговоримо про вулики, які мають подвійні стінки та дно, ізольоване матеріалом, що погано проводить тепло. Саме таке утеплення вулика часто використовують бджолярі. Крім того, утеплення вуликів ще забезпечується за допомогою солом’яних матів, які знаходяться на бічних стінах та вгорі вулика. Також вгорі замість матів часто використовують подушки, які набивають мохом, січкою або сухим листям папороті. Особливо поширеним вважається останній матеріал. Ним утеплюють не тільки верх вулика, а й стінки, тому що вони легкі, гігроскопічні і до того ж швидко просихають. Ще утеплення вуликів можливе за допомогою повстяних матів.
Зараз як матеріал для ізоляції стали використовувати ДВП. Для багатьох бджолярів деревно-волокнисті плити доступніші, ніж солома. Достатньо всього лише двох-трьох шарів ДВП, які можна прирівняти до шести-семи сантиметрів соломи. Але слід мати на увазі, що якщо ДВП буде занадто м’яким – бджоли його можуть погризти. Тому цей матеріал слід використовувати або в місцях, які будуть важкодоступні для бджіл, або ж спочатку просочити деревину оліфою: або чистою, або з додаванням скипидару чи бджолиної змазки. А солом’яні мати слід «одягнути» в рамки з дерева.
Бічні мати використовують паралельно з головним осіннім оглядом, коли після витягування рамок у вулику з’являється місце.
Для того щоб виховати розплід та переробити сироп, у вулику повинна триматися температура приблизно тридцять п’ять градусів. Під час холодних днів (і ночей) використовується додаткове утеплення вуликів, оскільки амплітуда температур може становити тридцять градусів або навіть більше.
Верхня подушка або мат залишаються на вулику протягом усього року. Влітку вона виконує функції запобіжника вулика від перегрівання, а в зимовий період навпаки підтримує тепло у вулику. Якщо ж вулики зроблені таким чином, що мат і надставка не можуть бути застосовані одночасно (наприклад, якщо це звичайні комбіновані вулики), то мат слід укладати після виїмки магазину протягом останнього літнього медозбору. У літній сезон вулики ізолюються зверху шматочком плити, повсті або паперу.
Під час занадто теплої осені матки можуть відкладати яйця дуже довго. Це може негативно позначитися на зимівлі. Тож коли ви виявите при другому огляді восени багато засіву – охолодіть гніздо. Це можна зробити, знявши на пару днів утеплювальний мат зверху. Незалежно від погоди, утеплення вулика повинно бути зроблено або наприкінці липня, або в серпні. У холодних областях для наповнення вільного простору за матами використовують суху солому. Це застосовується для лежаків та комбінованих вуликів. Коли настає холодна погода, спочатку у вуликах встановлюються донні вкладки, а потім закладається солома. Утеплення вулика допомагає бджолам перезимувати набагато краще.
У північних регіонах Сполучених Штатів, у яких користуються виключно вуликами з однією стінкою, вулики на зимовий сезон загортають у повсть, руберойд або інші матеріали, які не пропускають тепло. На решітку, яка знаходиться на даху вулика, настилають шар соломи. До льотків кріпляться дощечки, що дозволяють бджолам вилітати з вулика під час теплих днів зими та осені. Утеплення вуликів здійснюється матеріалами темних кольорів, які добре поглинають сонячні промені. Цей метод застосовується і в Росії, де його називають сонячним «кожухом» і одного такого кожуха вистачає на три-чотири вулики. Вулики, що переносяться в омшаник, слід утеплювати обережніше, особливо зверху. Достатньо буде всього лише однієї м’якої плити або тонкого мату. Утеплення вулика варто посилити тільки на початку весни, під час перших засівів матки.
Матеріали, за допомогою яких забезпечується утеплення вуликів, повинні пропускати повітря і бути гігроскопічними, оскільки через них буде проходити обмін газами взимку між гніздом і навколишнім середовищем. Однією з головних цілей є ізолювання найтеплішої частини вулика, яка знаходиться зверху. Слід видалити тепле вологе повітря клубу з вулика до того, як він охолоне.
Якщо обраний вами матеріал для вирішення питання утеплення вуликів погано пропускає повітря, теплі маси повітря поширяться по вулику, водяна пара стане конденсованою, поступово зростатиме вологість повітря. Бджоли піддадуться небезпеці, оскільки настане переохолодження вулика, ферментація запахів і порушиться життєдіяльність самих бджіл. При високій вологості повітря бджолам важко виділяти з організму водяну пару, а іноді це призводить до летального результату. При вологості 25,5% бджоли можуть прожити 35 днів, при 73% вже 25 днів, а при 93% всього-на-всього тиждень.
Утеплення вулика та отворів в льотку
Звісно, утеплення вуликів має велике значення для гарної зимівлі, але не варто забувати і про утеплення льотка. Отвір у льотку – це єдиний шлях, по якому здійснюється обмін між вуликом і навколишнім середовищем. Під час високої активності бджоли регулюють температуру та вологість вулика, роблячи розмір отвору в льотку більшим або меншим. Коли бджоли в клубі – обмін проходить пасивно у зв’язку з різницею температур, тиску та самочинного змішування газів.
Наскільки успішно проходитиме обмін газами, залежить від знань бджоляра в даній сфері. Щоб обігріти зимовий клуб, бджоли витрачають теплову енергію. Її поява – це результат згорання цукрів, яке відбувається за участю кисню.
Були проведені точні підрахунки, і з’ясувалося, що для того, щоб обігріти клуб, бджоли витрачають щодня по вісімнадцять грамів запасів. Щоб спалити стільки цукру, потрібно більше тринадцяти літрів кисню, який входить у шістдесят чотири літри повітря.
Вживання запасів понад норму, надмірно зволожені вулики, зниження температури, занепокоєння, відкладання яєць – на все це йде кисень та обмін витраченого повітря. З цього випливає, що взимку льотки потрібно відкривати якомога ширше незалежно від утеплення даху вулика. Бджолярі нерідко бояться відкривати льотки занадто широко, оскільки думають, що у вуликах стане занадто холодно. Але через маленький отвір у льотку повітря у вулику перезволожується і це призводить до більш згубних наслідків, ніж переохолодження.
Як тільки закінчиться період осіннього злодійства, льотки одразу потрібно відкривати ширше. Один стільник зимуючих бджіл повинен відповідати одному квадратному сантиметру відкритого отвору в льотку. При сильних морозах отвір зменшують у половину, або на чверть (якщо сім’я слабка). Велика амплітуда температур між зимуючим клубом і зовнішнім середовищем може стати причиною охолодження гнізда та зниження в ньому двоокису вуглецю. Щоб вулики не страждали від зимових вітрів, отвір у льотку можна прикрити дощечкою, встановленою під кутом, папером або шляхом переміщення льоткового містка.
На великих пасіках в осінній сезон отвір у льотку роблять у два-три сантиметри і залишають його в такому положенні до втрати контрольним вуликом ваги. Як правило, це відбувається наприкінці зими або на початку весни. Бджолярі помітили, що час першого обльоту датується приблизно сьомим квітня. При зростанні вживання запасів льотки відкривають на максимальну ширину, як льотки до виїмки вкладки.
Утеплення вулика та вентиляція
У наш час бджолярі відкривають льотки на всю ширину вулика, які знаходяться біля самого дна. Це дозволяє керувати надходженням повітря і взимку, і влітку. Цієї вентиляції більш ніж достатньо, оскільки сучасні вулики мають низькі рамки. Ці вулики зручніші при обслуговуванні та серійному виробництві. У вуликах, які мають багато корпусів, рекомендують робити льотки ще й зверху. Коли взимку клуб піднімається вгору і розташований на великій відстані від дна, верхній лоток обов’язковий.
Утеплення вуликів старих моделей характеризується відкриттям тільки нижнього льотка, а у другій половині зими, на 1-2 кв. см. відкривається ще й верхній льоток, для того, щоб швидше вийшла волога.
Таранов вважає, що бджоли можуть відмінно переносити зимівлю при будь-якому виді вентиляції, адже раніше бджоли проводили зимівлю в дуплах, де обмін повітрям та обмін речовинами були відсутні майже повністю. Сучасний бджоляр може як спростити зимівлю для бджіл, так і навпаки ускладнити. Утеплення вулика, розмір гнізда, припаси, «благополучність» сімей – саме від цих факторів залежить те, як бджоли переживуть зиму.
У літній період льоток найкраще розташовувати внизу, оскільки запаси будуть складатися у верхній частині і бджолам буде простіше літати за взятком та підтримувати чистоту в гнізді.
В омшанику вентиляція вуликів повинна бути такою ж, як і на точці. Але так як температура на вулиці нижча, ніж у зимівнику, потрібно забезпечити кращий обмін газами, відкривши льотки на максимальну ширину. Вносити в омшаник вулики слід із закритими льотками.
