Ріпаковий мед отримують з нектару, який бджоли збирають з жовтих квіток однорічної трав’янистої рослини родини хрестоцвітих. Як дика рослина, ріпак не зустрічається. Як бур’ян, у здичавілому стані зустрічається в багатьох країнах Північної Африки, Америки, Азії та Європи. В культурі рослина була відома за кілька тисячоліть до нашої ери. Припускають, що ріпак з’явився в результаті схрещування городньої капусти та суріпиці. Про місце походження ріпаку єдиної думки немає. Одні ботаніки вважають його батьківщиною середземноморський регіон, інші – Англію та Нідерланди. Назва «ріпак» у багатьох країнах об’єднує сизію, гірчицю сарептську, суріпицю, ріпак тощо.
На сьогодні в природі існує 12 різновидів ріпаку. З них найбільше поширення отримали корамбоза (ярий ріпак), россика, італіка (озимий). Корінь у ріпаку розгалужений, веретеноподібний, стрижневий, товщиною до 3 см; у озимого ріпаку він проникає в ґрунт на глибину до 3 м, а у ярого – до 2 м. Основна маса коренів розташована на глибині до 45 см. Стебло, покрите восковим нальотом, прямостояче, досягає у висоту 190 см, колір сизо-зелений, темно-зелений або зелений. Жовті чотирипелюсткові квіти зібрані в китицеподібні рихлі суцвіття. Плід – прямий вузький трохи зігнутий стручок, що містить до 30 дуже дрібних насінин округлої форми, темно-коричневого, чорносизого або сірувато-чорного кольору. Насіння зберігає схожість 5-6 років.
Ріпак – холодостійка рослина, вимоглива до родючості ґрунту та вологи. При короткому світловому дні насіннєва продуктивність знижується, але утворення вегетативної маси збільшується. Паростки після посіву з’являються на 6-й день, зацвітає на 50-й день після проростання насіння. Протягом вегетаційного періоду ріпак, у порівнянні з зерновими культурами, споживає води вдвічі більше.
Врожайність ріпаку у посушливі роки значно знижується, але дає добрі врожаї на засолених ґрунтах. Не переносить ріпак заболочених вологих ґрунтів з високим рівнем ґрунтових вод, а також важких глинистих ділянок. Вимогливий до родючості ґрунту, добре відгукується на внесення добрив. Завдяки використанню його для виробництва біодизелю, економічне значення ріпаку значно зросло, але широкого поширення на території нашої країни він поки що не отримав ні як кормова культура, ні як сировина для біодизелю.
Ріпаковий мед. Властивості
Цвітіння ріпаку починається з нижньої частини суцвіття рано вранці і триває при вологій погоді протягом усього дня. Період цвітіння до одного місяця, з кінця травня до середини червня, коли в природі ще недостатньо природного медозбору.
Один гектар ріпаку за сприятливих умов виділяє нектар для виробництва 50 кг меду. Контрольний вулик може показати на вагах приріст до 8 кг меду за день.
Квіти ріпаку виробляють неймовірну кількість високоякісного жовтого пилку.
Для нарощування сили активно працюючій бджолиній сім’ї, яка виробляє значну кількість воску, потрібен пилок з вмістом білка 25-30% з усіма необхідними амінокислотами. Саме таким і є пилок ріпаку, що містить 22-27% білка, близько 7% жирів (більшість інших видів пилку містять лише 2%). Вплив цих показників на поживність ріпакового меду недостатньо вивчено, але для бджіл цей пилок надзвичайно корисний. Тому бджолярі встановлюють пастки для пилку і підгодовують ним бджіл з часом.
Для нормального рівня отримання меду існує норма кількості вуликів на гектар медоносу. Для ріпаку це 0,5 вулика на гектар негибридних сортів ріпаку, оптимальна відстань від пасіки до медового масиву – 200 м. Але серйозним ризиком для пасіки може стати використання фермерами пестицидів.
У нас ріпаковий мед не є достатньо розповсюдженим сортом меду, що викликає велике жалкування. Властивості меду з ріпаку абсолютно унікальні, науково доведені і добре досліджені. У Європі та інших країнах завдяки лікувальним властивостям цей мед отримав високу оцінку. Ріпак – це головне джерело для отримання меду в Канаді. Щороку близько 300 тисяч бджолиних сімей (50% загальної кількості) зайняті збором ріпакового меду.
Фізичні характеристики меду з ріпаку
Ріпаковий мед – унікальний продукт, він славиться своїми властивостями зцілювати хворих, має особливі властивості. У нього немає аналогів за складом мікроелементів. Європейські вчені добре вивчили властивості цього меду, і ставити під сумнів його корисність немає сенсу. У літературі за цілющі властивості його часто називають «живим».
Він прозорий, світлого кольору, іноді інтенсивно-жовтий, густої консистенції через низький вміст води. Кристалізується досить швидко, стає середньої щільності, дрібнозернистим, набуває білого кольору. Кристалізується настільки швидко, що це стає справжньою проблемою для пасічників. Багато бджолярів намагаються забрати стільники з вуликів одразу після запечатування. Якщо трохи затриматися, то викачати його дуже і дуже важко. Протягом 24 годин мед повинен бути викачаний, у банці він закристалізується вже через 3-4 тижні.
Деякі бджолярі просто залишають цей мед бджолам для корму та нарощування сім’ї, а викачують вже мед з інших медоносів. Хоча навіть невелика кількість домішки ріпакового меду може прискорити кристалізацію й інших сортів. За кордоном пасічники знайшли вихід і почали продавати ріпаковий мед, збитий до консистенції крему.
Аромат слабкий, ніжний, тонкий, приємний. Смак меду приємний, ніжний, і дуже солодкий, залишає у роті приємну гірчинку, віддалено нагадуючи гірчицю. Післясмак у роті залишається тривалий час. У воді розчиняється погано. Зберігати необхідно обережно – швидко скисає.
Ріпаковий мед містить велику кількість вітамінів, ферментів, аскорбінової кислоти, дуже багатий на мінеральні та біологічно активні речовини.
Питома вага ріпакового меду 1,43 – 1,44, діастазне число досягає 17 одиниць Готьє; хімічний склад: води до 19,2%; вміст органічних кислот близько 0,1%; тростинного цукру 0,1—0,4%; інвертованого цукру 77,9 – 81,3%, вміст глюкози перевищує 51 відсоток; декстринів 7,5%; золи 0,62%.
Ріпаковий мед і ГМО
За кордоном, особливо в Канаді та Австралії, давно піднімається питання про те, що 85-90% посівів ріпаку – це генномодифіковані сорти. Чи не є мед, зібраний з таких рослин, також генномодифікованим? Фермери важко працюють, праця бджолярів також нелегка, бджоли старанно збирають нектар, а квітучі поля ріпаку – це захоплююче видовище. Невже даремно?
У 2001 році в Австралії були проведені дослідження, для яких відібрали 34 зразки ріпакового меду з Канади та Австралії. Дослід полягав у визначенні кількості пилку в меді. Дослідження показали, що 24 зразки не містили пилку ріпаку взагалі. Решта зразків ріпакового меду містили приблизно 0,2% пилку, найвищий показник був 0,4%. Тому вчені дійшли висновку, що при вмісті менше 1% пилку ріпаку ріпаковий мед можна вважати продуктом без ГМО.
Ріпаковий мед в нашій аптеці
Мед з ріпаку – чудовий помічник для полегшення ранкової нудоти при вагітності.
Для чоловіків він дуже корисний при проблемах з потенцією, а для жінок – при безплідді. Вважається, що козине молоко з ложкою ріпакового меду значно підвищує якість і об’єм сперми.
Доведено, що мазь, зроблена з ріпакового меду, проти діабетичних виразок набагато ефективніша, ніж антибіотики. Також він застосовується при екземах, кровоточивих яснах, гінгівітах, стоматитах та інших різноманітних ранах, оскільки стимулює відновлення і ріст тканин. З цієї причини він використовується і в косметології для омолодження шкіри.
Кроме этого:
- Ріпаковий мед є відмінним зміцнювальним засобом, він підвищує імунітет, стійкість до токсинів, знімає втому і підвищує працездатність.
- Мед з ріпаку відновлює мікрофлору кишечника, регулює його секрецію, покращує засвоюваність і травлення, тому рекомендується при виразці дванадцятипалої кишки, гастритах, колітах, ентеритах і запорах.
- Мед нормалізує роботу печінки, справляється з ферментативною недостатністю та іншими захворюваннями печінки і жовчовивідних шляхів.
- Серцево-судинна система також реагує на застосування ріпакового меду, він допомагає при дистрофії міокарда, гіпертонії і гіпотонії, ішемічній хворобі серця.
- Завдяки своїй властивості нормалізувати обмін речовин, ріпаковий мед вживають при зниженому гемоглобіні, атеросклерозі, ревматизмі і ожирінні.
