Фацелієвий мед: розгорнута характеристика

Фацелієвий мед

Фацелієвий мед: розгорнута характеристика

Мед є найбільш поширеним продуктом бджільництва, власне, для його отримання й утримують бджіл. До інших продуктів бджільництва належать прополіс, віск, маточне молочко, бджолина отрута тощо. Залежно від того, з нектару яких рослин отриманий мед, розрізняють багато сортів меду. Найпоширенішими є липовий, гречаний, конюшиновий, кульбабовий, еспарцетовий, акацієвий та деякі інші сорти меду. Одним із високо цінованих сортів є фацелієвий мед.

Фацелієвий мед – це мед високої якості білого або світло-зеленого кольору, який характеризується тонким ароматом та ніжним, трохи терпким, приємним смаком. Його висока цінність пояснюється не лише смаковими якостями (нерідко за цим показником його прирівнюють до липового меду), а й тим, що він повільно кристалізується. Ця властивість дозволяє з успіхом використовувати його для зимової підгодівлі бджіл. Кристалізований мед являє собою тягучу, тістоподібну масу.

Як отримують фацелієвий мед

Бджоли збирають цей сорт меду з квітів медоносної фацелії, яка вважається однією з найкращих медоносних рослин. Це невисока рослина з синюватими суцвіттями з родини водолистникових здавна відома бджолярам. Вона є цінним медоносом літнього взятку. Фацелія характеризується великим виділенням нектару, невибагливістю до ґрунтів, тривалим цвітінням і стійкістю до заморозків. З одного гектара рослин бджоли збирають від 500 до 1000 кг меду, причому медопродуктивність безпосередньо залежить від кількості квітів.

У нашій країні фацелієвий мед виробляється не всюди, оскільки зона вирощування цієї рослини обмежена (в дикій природі зустрічається лише зрідка на південних територіях). Фацелію вирощують у Європейській частині України та на півдні Західної Сибіру, насамперед, для отримання цінного пилку. Також її використовують у поєднанні з кукурудзою в агротехніці. Фацелію охоче відвідують бджоли від раннього ранку до пізньої ночі за сприятливої погоди. Це одна з рідкісних рослин, на яких можна побачити бджіл навіть після заходу сонця.

Досвідчені пасічники висівають цей медонос у чотири етапи (починаючи з ранньої весни). Одні рослини відцвітають, інші зацвітають, і так триває до пізньої осені. Таким чином, забезпечується збирання меду протягом усього літа та осені. З останніх квітів навіть пізньої осені, коли інші медоноси вже відцвітають, виділяється нектар, що дозволяє бджолам краще підготуватися до зимівлі. Якщо серед дерев найкращим медоносом є липа, то серед трав’янистих рослин лідирує саме фацелія пижмолиста.

Фацелієвий мед у народній медицині

Мед є корисним і необхідним для людського організму продуктом. Питання про те, який сорт найбільш важливий для нашого здоров’я, не є достатньо коректним, оскільки мед, з яких би квітів він не був виготовлений, чинить благотворний вплив на організм. Головне, щоб мед був натуральним. Але є і деякі особливості, що визначаються рослиною-медоносом.

Фацелієвий мед у народній медицині

Фацелієвий мед, насамперед, застосовується як дієтичний продукт при захворюваннях печінки та шлунка, при нудоті, печії, гастриті зі зниженою кислотністю. Так, наприклад, при дисбактеріозі приймають протягом дня 80 г фацелієвого меду, що усуває запальні процеси у кишечнику та знімає біль. При захворюваннях шлунка мед змішують із соком алое та грецькими горіхами і приймають цю суміш тричі на день. Якщо турбує хронічний гастрит зі зниженою кислотністю, мед змішують із соком каланхое, спиртовим екстрактом прополісу і тримають на водяній бані певний час. Як правило, таке лікування триває 1-2 місяці.

Мед із нектару фацелії загоює виразкові поверхні слизової оболонки шлунка та одночасно чинить зміцнювальний вплив на організм, зокрема на нервову систему.

Останнє важливо, оскільки виразка шлунка часто виникає на нервовому ґрунті. Ефективне використання при лікуванні захворювань печінки пояснюється високим рівнем глюкози у меді. Вона не лише живить клітини, а й збільшує запаси глікогену в печінці, покращує обмінні процеси. Глікоген підвищує знешкоджувальну функцію печінки, тим самим збільшуючи стійкість організму.

Мед цього сорту також ефективно використовується при лікуванні захворювань серцево-судинної системи. Покращує пам’ять. Крім усього цього, він чинить знеболювальну, антибактеріальну, жарознижувальну дію. Застосовується при жовчно- та сечокам’яній хворобах. Мед добре забезпечує організм необхідними мікроелементами: залізом, кальцієм, калієм, ванадієм, нікелем, сріблом, марганцем, хромом, цинком, кобальтом, стронцієм тощо.

Доведено, що регулярне вживання меду протягом 1-2 місяців підвищує рівень гемоглобіну в крові, покращує лімфоток. Крім того, мед чинить тонізувальну дію, є потужним джерелом енергії, підвищує імунітет, нормалізує сон тощо. До того ж він використовується для профілактики застуди, його тривале застосування підвищує захисні сили організму.

Зберігання фацелієвого меду

Приблизний термін зберігання фацелієвого меду – один рік за кімнатної температури. Після його закінчення мед починає втрачати свої корисні властивості. Щойно отриманий мед рідкий, білого кольору, згодом набуває світло-зеленого відтінку. Потім із часом починається процес кристалізації.

Як уже було згадано вище, фацелієвий мед належить до повільно кристалізувальних сортів. Процес кристалізації залежить від співвідношення основних компонентів меду: фруктози, глюкози, води. Мед із нектару фацелії є сортом, що містить велику кількість фруктози, яка має високу розчинність у воді й не відразу утворює кристали. Тому цей сорт застигає не відразу. Кристалізований мед цього сорту має тістоподібний вигляд, змінює колір на темно-жовтий. Кристалізація є природним процесом, який не змінює харчових, поживних та біологічних властивостей продукту.

Фацелієвий мед краще зберігати в дерев’яних діжках (липа, вільха тощо) за температури 5-10 градусів. За такого температурного режиму зрілий натуральний мед може зберігатися не один рік. Не рекомендується використовувати для цього хвойні породи й дуб, оскільки мед вбирає запахи та чорніє. Також не слід зберігати його в посуді з заліза, тому що залізо й різні цукри меду вступають у реакцію, а також у оцинкованому посуді через утворення отруйних сполук унаслідок взаємодії цинку з органічними кислотами.

Для зберігання меду добре підходять алюмінієві фляги, скляна тара, емальований посуд, для кристалізованого меду – целофанові пакети. Не слід забувати, що мед може вбирати сторонні запахи, тому його слід захистити від різкопахучих продуктів, таких як риба, кава, чай, прянощі тощо. При зберіганні меду більше 1 року змінюється його склад (кількість фруктози й глюкози зменшується на 10-20%, втрачаються деякі вітаміни), знижується активність ферментів, слабшають антимікробні властивості. Фальсифікований і незрілий мед непридатні для зберігання. Вони закисають і починають бродити.

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі