Дягілевий мед – доволі рідкісний сорт меду. Загалом, дягель — це медоносна рослина, яка символізує здоров’я, міць та силу. Напевно, дуже мало рослин, з якими пов’язано стільки легенд. На відміну від більшості рослин, про дягель нічого не знали у давні часи, він не привертав уваги до XV століття, коли вперше з’явився в європейських травниках. Тоді й з’явилася перша легенда, пов’язана з його назвою.
Родова назва походить від латинського слова angelus (божий вісник). Переказ розповідає, що на лікувальні властивості цієї рослини вказав ангел, якого іноді ототожнюють із архангелом Михаїлом, не дарма ж вона зацвітає 8 травня, у день святого архангела. Згідно з легендою, він під час епідемії чуми вказав ченцям, коріння якої рослини жувати, щоб не захворіти.
Вважається, що ця рослина врятувала від чуми ціле французьке місто Ньор, населення якого жувало коріння дягеля, а вулиці обприскували відваром коренів у оцті.
Насправді лікувальні властивості дягеля не настільки радикальні, але все ж таки антисептичні й фунгіцидні властивості він має, і вже точно дягілевий мед має такі самі властивості.
Версій щодо походження слова «дягель» теж декілька: згідно зі словником В.І. Даля воно походить від слів «одужувати, сильний, здоровий, міцний»; можливо, від праслов’янського слова — рослина з лікувальними властивостями; або від нижньонімецького — ангел.
Дягілевий мед: медонос
Дягель росте в заростях чагарників, у вологих вільхових лісах біля берегів озер, струмків, річок. Батьківщиною дягеля є північ Європи та Азії. У XIV столітті зі Скандинавії був завезений до Центральної Європи, а потім поширився Західним Сибіром та європейською частиною СНД.
Дягель — це рослина родини зонтичних, дворічна, рідше багаторічна, висотою до 250 см. Має вертикальне, товсте (до 8 см у діаметрі), коротке буре кореневище, вагою до 300 г. Стебло циліндричне, порожнисте, прямостояче, одиночне. Дрібні квітки зеленувато-білого кольору, зібрані на верхівці стебла і в його розгалуженнях у сферичні або напівсферичні складні зонтики.
Квіти дягеля виділяють цілком доступний бджолам нектар, навіть запах у них медовий. Кожен великий зонтик виділяє за день до 170 мг цукру, у середньому 145 мг. З однієї рослини за період цвітіння виділяється у середньому 7 г меду. Медопродуктивність одного гектара дягеля (за сприятливої погоди) доходить до 300-400 кг. У місцях рясного зростання дягеля показання контрольного вулика доходять до 8 кг за день.
Особливо інтенсивно нектар виділяється вранці та ввечері. Дуже знижується медопродуктивність дягеля дощовим та прохолодним літом. Плоди — крилаті вислоплідники. На одній рослині дозріває до 500 г насіння. Розмножується вегетативно та насінням. Час цвітіння червень – серпень протягом 20-25 днів, на другому році життя, у серпні – вересні дозрівають плоди.
Дягель — своєрідна рослина. Воно має пекучо-гіркуватий пряний, злегка солодкуватий смак і сильний запах. Як пряність можна вживати всі частини рослини. Як ароматизатор використовують розтерті в порошок висушені корені, додаючи до смаженого м’яса, у м’ясні соуси, у кондитерські та хлібобулочні вироби, цукерки. Для ароматизації тютюнових виробів, вина, напоїв, лікерів використовують кореневища та корені. Рибні консерви, соуси, горілку ароматизують насінням. Із свіжих пагонів та коренів роблять пастилу, повидло, варення, цукати, сурогат чаю.
Дягілевий мед: властивості
Дягілевий мед, безсумнівно, це найцікавіший із медів. Нектар для цього меду бджоли збирають із квіток дягеля лікарського. Цей мед надзвичайно ароматний, корисний, з вишуканим смаком, належить до елітних сортів меду.
На людину дягілевий мед справляє дивовижний вплив – зміцнює дух, допомагає впоратися зі слабкістю і додає життєві сили.
Він дуже гарний зовні. Має колір від бурштиново-червоного до темно-коричневого, іноді має зеленуватий відтінок, консистенція його, залежно від погодних умов року, буває від в’язкої до дуже в’язкої. Кристалізується дуже повільно, перетворюючись на дуже тягучу салообразну або смолоподібну масу, може залишитися рідким до самої весни. Аромат тонкий, ніжний. Смак різкий, насичений, специфічний, присутні нотки карамелі та ніжна гіркуватість. Мед дягеля багатий на вітаміни та мікроелементи, мінеральні та біологічно активні речовини.
Склад: мальтоза 2 – 4%, фруктоза 38-43%, глюкоза 31 – 38%. На незрілість меду вказує високий вміст сахарози (2-6%). Діастазне число, залежно від зони збору нектару, коливається від 25 до 55 одиниць Готьє, у середньому воно становить 31,9.
Дягілевий мед у нашій аптеці
Можна вказати на такі фармакологічні властивості дягілевого меду: заспокійливе, загальнозміцнювальне, протирадіаційне, антивірусне й антибактеріальне, тонізувальне, ранозагоювальне, протизапальне. Дягілевий мед має властивості підвищувати фізичну та розумову працездатність, посилювати стійкість до різних токсинів. Він успішно допомагає при погіршенні пам’яті, зниженні імунітету, відставанні у рості.
Дягілевий мед регулює діяльність серцево-судинної системи, допомагає при дистрофії міокарда, атеросклерозі, гіпертонії та гіпотонії, ішемічній хворобі серця. Він благотворно впливає на мікрофлору кишечника, знімає його спазми, покращує засвоюваність та перетравлення поживних речовин, нормалізує секрецію кишечника, тому його рекомендують при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, гастритах, колітах, ентеритах, запорах, ферментативній недостатності.
Дягілевий мед нормалізує роботу нирок, печінки, тому його використовують при захворюваннях жовчовивідних шляхів та печінки, гострих та хронічних захворюваннях легень і верхніх дихальних шляхів, хронічних захворюваннях нирок.
При зовнішньому застосуванні мед із дягеля використовують при захворюваннях порожнини рота (стоматиті, пародонтозі, гінгівіті), ще він стимулює відновлення й ріст тканин в організмі, покращує й омолоджує стан шкіри.
