Чи то буваль, чи то небуль, але люди розповідають, що була у Сонця кохана, яка жила в пишному теремі, розписаному золотими візерунками. І довелося якось занудьгувати дівчині, зажурилася красуня. Закапали сльози з ясних очей. Задумалося Сонце і подарувало віяло різьбленої коханої, щоб хоч якось зменшити її смуток. Сподобався діві такий подарунок, і вона посміхнулася. А сльозинки, що впали на землю, перетворилися на чудову рослину буркун із золотистими сонячними квітами.
Буркуновий мед: медонос
Поле з квітучим буркуном – це один із найпрекрасніших пейзажів, який ви коли-небудь бачили. Але навіть не надумайте по ньому прогулятися, адже в повітрі, голосно гудячи, кружляють бджоли і радісно сідають буквально на кожну квітку, щоб швидше медниковий мед заповнив стільники. Ви коли-небудь бачили кота, який відчув валеріану? Ось так само поводяться і бджоли, знайшовши поле з квітучим буркуном. Здається, що вони відразу ж отямилися.
Ботанічна назва буркуну Melilotus, де слово “Meli” перекладається як мед, a слово “lotus” – як квітка, і в результаті виходить медова квітка. І це справді так. Буркун – чудовий медонос.
Лікарський і білий буркуни – це два найпоширеніші види. Зовні вони відрізняються в основному тим, що у першого жовтого кольору квітки більші, а у другого квіточки дрібніші, і колір відповідно білий. Буркун здавна вирощували в Америці, в деяких країнах Європи та Азії. У Франції, наприклад, які донниковий мед властивості корисні має, оцінили понад 200 років тому.
Буркун (буркун, донна трава, солодка конюшина) – це дворічна рослина сімейства бобових. Стебло високе, пряме, до 1м, при основі дерев’янисте, щільне, гіллясте. Листя трійчасте. Квіти метеликові за формою, жовті, пахучі, зібрані в подовжені кисті.
Високоцукристий нектар буркуну прозорий із сильним запахом свіжого сіна. Цей запах неможливо переплутати з жодним іншим. Тому запорізьким козакам легко було впізнати один одного за запахом тютюну, бо вони підсипали буркун у кисет. Та й зараз він додається до найпрестижніших сортів трубочного тютюну.
Нектар буркуну легкодоступний бджолам. Плоди – дрібні боби, яйцеподібної форми. Одна рослина дає до 17 000 насінин. Буркун містить до 0,9% отруйної речовини кумарину, крім нього в рослині є ще дубильні та смолисті речовини, дикумарол – речовина, яка перешкоджає згортанню крові, холін, вітаміни С та Е, у квітках – флавоновий глікозид та інші біологічні речовини. Трава буркуну містить мало ефірної олії, і її запах обумовлюється кумарином.
Поширений буркун в основному бур’яном у степових та лісостепових зонах, іноді утворюючи зарості на сухих пустирях, схилах, околицях полів та доріг, серед чагарників у лісі. Буркун ж білий часто висівають як цінну силосну і ґрунтополіпшуючу культуру. Американці ж вважають, що економічно недоцільно займати посівні площі медоносами, які не мають сільськогосподарського значення заради бджіл. Але вони широко використовують для посівів буркуну такі угіддя, як, наприклад, узбіччя доріг, канав, в ярах. Тому в останні десятиліття саме буркун є найголовнішим джерелом меду у Сполучених Штатах.
У Канаді також оцінили, які буркуновий мед властивості має. Провінція Манітоба займає особливе місце серед інших провінцій Канади завдяки своїм високим медозборам, саме буркун є основним джерелом товарного меду. Задля збільшення площ квітучого буркуну фермери навіть змінили спеціалізацію тваринництва з молочної на м’ясну.
Буркун – один із найкращих медоносів. Багато виділяючи нектар, він цвіте два місяці і більше, з липня і по вересень, тоді як люцерна і біла конюшина вже відцвіли. Після скошування цвіте повторно до заморозків. Порівняльні дані щодо медопродуктивності основних медоносів підтверджують особливу цінність буркуну. З 1 га соняшника пасічники збирають до 50 кг меду, з 1 га гречки – до 90 кг, з 1 га гірчиці до 100 кг, дикорослий буркун дає 150-200 кг з 1га, а посіви культурного буркуну дають в середньому 200 , а іноді і 500-600 кг. Тому у буркуну є ще одна назва: «медова конюшина». Буркун досить посухостійкий, але при оптимальній кількості опадів виділяє більше нектару, в якому в розрахунку на 100 квіток до 15 мг цукру.
Буркун корисний не тільки в агрономії або в бджільництві. Він дуже цінна сировина для харчової, парфумерної та лікеро-горілчаної промисловості. Так, його ефірні олії використовуються у виробництві мила для фіксації запаху. З метою надання приємного аромату квітки буркуну використовуються і при випуску деяких сортів горілки, вин та лікерів. У кулінарії рослина незамінна як пряність при виготовленні сирів, при переробці риби, а перед засолюванням овочів її відваром обробляють бочки. У Середній Азії та на Кавказі в супи та салати йдуть і квіти, і листя, і навіть корінці буркуну.
Буркуновий мед: властивості
Буркуновий мед – один із найкорисніших сортів. Його колір залежить від виду буркуну (білого або лікарського), з якого бджоли збирали мед і від ґрунту, на якому ріс буркун. Як правило, колір у меду від світло-бурштинового до білого, іноді зі злегка зеленим або зеленувато-золотистим відтінком. Запах у меду з буркуну дуже ніжний і приємний. Мед, отриманий з жовтого буркуну, відрізняється ніжним запахом та м’яким смаком. А у меду з білого буркуну смак більш гострий, і в ароматі є ванільний відтінок. Смак специфічний, трохи гіркуватий.
У буркуновому меді міститься 40% фруктози та 36,7% глюкози. Буркуновий мед (властивості його) кристалізується протягом тривалого часу, після він перетворюється на в’язку жовту або білу масу. Завдяки своїм лікувальним та поживним якостям, мед з буркуну користується великим попитом. Буркуновий мед – за даними багатьох джерел, використовується як еталонний. У США мед з буркуну визнається одним із найкращих сортів. Обсяг його реалізації становить 50-70% від загальної кількості меду, що надходить у продаж.
Питома вага буркунового меду становить 1.431 – 1.443, з підвищенням температури та збільшенням вологості щільність меду знижується. Діастазне число до 10; хімічний склад меду: інвертованого цукру 75-76%, води 17-20%; тростинного цукру 0,1-1,0%; вміст органічних кислот близько 0,1%; нецукорів 7-8%; золи 05-06%. У 100г буркунового меду міститься вуглеводів 74,8г, білків 0,8г, вітаміни: РР – 0,2мг, В2 – 0,03мг, Е – 0,06мг, В1 – 0,01мг, С – 2мг Енергетична цінність 100г меду з буркуну – 314 ккал.
Буркуновий мед як ліки
Кожен сорт меду має свою спеціалізацію: липовий мед лікує застуду, акацієвий шлунково-кишковий тракт, а каштановий хвороби серця. Буркуновий мед властивості має викликати приплив грудного молока у матерів-годувальниць. Він призначається жінкам у період лактації, та й під час вагітності теж, щоб наситити організм необхідними мікроелементами та мінералами та підготувати його до періоду грудного годування.
Буркун – лікарська рослина, а тому і буркуновий мед має особливі лікувальні властивості. У староросійській мові слово «буркун» позначало «донною» — давню назву подагри або «дна» — захворювання нижньої частини черевної порожнини, ось буркуновий мед і корисний при захворюваннях обміну речовин: при хворобах сечового міхура та нирок, подагрі.
Хоча не потрібно применшувати його користь і за інших захворювань. Сам буркун лікарський орієнтується на нервову систему людини. Тому буркуновий мед дуже добре вживати людям, схильним до стресів, вагітним жінкам, дітям і старим при невралгії, порушеннях сну, головних болях, клімактеричному неврозі.
Маючи відхаркувальні властивості, він чудово допомагає при захворюваннях верхніх дихальних шляхів: кашлі, хронічних катарах, бронхітах. Лікарі його рекомендують також при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: атонії кишківника, метеоризмі з болями в животі.
Завдяки своїй антибактеріальній та протизапальній дії буркуновий мед застосовується як усередину, так і зовні у вигляді компресів або ванн при порізах, гнійниках, фурункулах, суглобовому ревматизмі, міозитах. Особливо корисні компреси з буркунового меду з прополісом.
Буркуновий мед – це ліки, створені природою, які не викликає подразнення шлунка і не вбиває його мікрофлору, а навпаки заліковує всі слабкі його місця. Наскільки корисніше і смачніше купити в бджільницькому магазині баночку хорошого меду, а не бігти в найближчу аптеку за ліками!
