З давніх часів меду приділяли належну увагу давні мудреці. Можливо, вони саме тому й стали такими, що мед був постійним гостем на їхньому столі. Давньогрецький математик Піфагор, який прожив 90 років, вважав, що досяг похилого віку завдяки меду та вегетаріанській їжі.
Відомий Демокріт, який прожив понад 100 років, повністю підтримував цю думку, що тільки мед може зберегти довголіття і здоров’я.
Відомий давньогрецький лікар, батько медицини, Гіппократ постійно вживав мед і використовував його у своїй повсякденній практиці. Він казав, що їжа, яку ми споживаємо, повинна бути ліками, а наші лікарські засоби — їжею. Великий лікар давнини рекомендував вживати мед, змішуючи його з вином, а також у чистому вигляді.
Він помер, досягнувши віку 107 років. Високо цінували мед різних сортів, у тому числі й еспарцетовий мед, давньоримські лікарі Клавдій Гален і Діоскорид, відомий лікар і мислитель Авіценна та інші великі люди. На думку Авіценни, мед є найціннішими ліками і одним з найважливіших засобів продовження життя. Його капітальна праця «Канон лікарської науки» містить 150 рекомендацій щодо застосування меду в чистому вигляді і в поєднанні з іншими ліками. Божим даром вважали мед давні мусульмани і вживали його при всіх хворобах.
Одним із унікальних сортів меду вважається еспарцетовий мед.
Еспарцетовий мед: по країнах та континентах
Еспарцетовий мед дуже цінується в країнах Європи. Величезна кількість споживачів захоплюється його легким ароматом та приємним смаком. Особливо популярний еспарцетовий мед, вироблений в Італії та Франції. Виробництво меду поширене по всій Італії, але провінції Тоскана та Абруццо славляться саме еспарцетовим медом протягом сотень років.
Італійці давно оцінили, що еспарцетовий мед має унікальні властивості. В Італії бджільництво – це сімейний бізнес, який розширюється і охоплює вже й його переробку, наприклад, виробництво десертів із меду. А в повсякденному житті кожна італійка використовує мед при приготуванні традиційних італійських солодощів, таких як імбирні пряники, галушки та медові пироги.
Французька провінція Гатіне — це сільськогосподарська область, розташована на південь від Парижа, що виробляла найвідоміший еспарцетовий мед. Щоправда, з часом сам еспарцет був витіснений з полів, тому і виробництво цього меду скорочувалося, провінція втратила свій статус, а «корона» перейшла до Канади. Зараз французи намагаються відродити колишню славу еспарцетового меду, тому на сніданок так часто можна побачити намазаний медом шматочок хрусткого хліба з чаєм.
Канада – великий світовий експортер меду, і саме еспарцетовий мед займає одне з провідних місць в експорті, особливо велика його частка в інтернет-торгівлі. Основними торговими партнерами є Німеччина та США.
Останніми роками на світовий ринок меду намагаються вийти Китай і Аргентина, і це їм чудово вдається. У Росії (Сибір) та Україні також вирощують еспарцет, але здебільшого для тваринницьких цілей, тому дуже часто його скошують у розпал цвітіння.
Еспарцетовий мед: медонос
Еспарцетовий мед бджоли збирають із нектару червоних або рожевих квіток еспарцету посівного або віколистного, який у дикому вигляді зростає в Україні, Сибіру та середній смузі Росії. Еспарцет – це рослина з родини бобових.
У еспарцету дуже довге коріння, яке досягає десяти метрів у довжину і глибоко проникає в ґрунт; воно обвивається навколо каменів і проникає в тріщини скель. Плід еспарцету – біб. Еспарцет дуже стійкий до посухи і добре росте в степу і лісостепу на всіх ґрунтах, за винятком кислих і заболочених. Однак найкращими для еспарцету вважаються ґрунти, багаті на вапно і чорноземи. Еспарцет чутливий до низьких температур і при невисокому сніговому покриві вимерзає. Неприпустимим для еспарцету також є високе стояння ґрунтових вод. Росте він на крутих схилах і кам’янистих вапнякових ґрунтах.
Відомо 80 видів, які в дикому вигляді ростуть у Північній Африці, у Західній Азії, середній та південній Європі. Це дрібні кущі, напівкущі або трави, усаджені рясними шипами. Рожеві квіти еспарцету зібрані у компактні суцвіття — конічні кисті. У перший рік життя еспарцет дає одиночне стебло, яке потім починає кущитися.
Зацвітає еспарцет наприкінці травня – на початку червня, після закінчення цвітіння садів та акації. Період його цвітіння припадає якраз на перерву між закінченням цвітіння весняних медоносів та початком цвітіння літніх. Це одна з головних причин його цінності. Тривалість цвітіння 2 – 3,5 тижні. На одному гектарі утворюється до 500 мільйонів квіток. На кожному суцвітті приблизно 30-80 квіток, одночасно розкриваються 8-15. Кожна квітка живе 10—12 годин. Вже з шостої ранку починають бджоли носити нектар з еспарцетового поля, але максимальний взяток припадає на період з 12 до 14 годин, після цього квітки в’януть.
Бджолина сім’я за день збирає з еспарцету до 6 кг меду.
На квітучих посівах еспарцету, завдяки великій кількості пилку та рясному виділенню нектару, зосереджуються майже всі льотні бджоли пасік, підвезених для запилення та медозбору. Медова продуктивність еспарцету підлягає значним коливанням, у сухе літо нектару буде менше. Тому рекомендують вивезти пробний зважений вулик, а потім подивитися на результати, чи варто вивозити всю пасіку. Але є у еспарцету ще одна перевага. Навіть за мінімального взятку нектар його має дуже високий відсоток сахарози, що позитивно впливає на виділення воску бджолами, тому чудово будується вощина в цей період. З нектару, зібраного з 1 гектара квітучого еспарцету, виробляється 100 – 600 кг високосортного меду.
Еспарцетовий мед: склад і властивості
Еспарцетовий мед має особливі властивості і належить до цінних видів меду. Він прозорий, як кварцовий кристал, має густу консистенцію, золотисто-жовтого кольору. Це просто сонце в баночці. Кристалізується повільно, перетворюючись на білу салообразну масу кремового відтінку. Аромат – тонкий, ніжний, пахне трояндами. З усіх сортів меду цей, можливо, найсмачніший. Він має характерний, приємний, помірно солодкий смак.
Еспарцетовий мед дуже багатий на біологічно активні та мінеральні речовини, вітаміни, містить значну кількість ферментів, каротину та аскорбінової кислоти. Еспарцетовий мед характеризується середнім або низьким вмістом мальтози, фруктози – середній вміст (38,0 – 44,0%), вміст глюкози середній або високий (48,5 – 57,0%). А ось відсутність сахарози в меді є характерною ознакою його зрілості, і навіть її вміст від 1,9 до 3,7% свідчить про незрілість. Залежно від зони збору нектару діастазне число коливається від 6,2 до 30,7, середнє значення становить 14,6.
Еспарцетовий мед в нашій аптеці
Еспарцетовий мед має не лише чудові смакові властивості, але й чудові лікувальні властивості. Він володіє такими фармакологічними властивостями: ранозаживляючими, протипухлинними, антибактеріальними та антимікробними.
Одне з головних властивостей меду – це загальнозміцнювальна дія. Еспарцетовий мед підвищує фізичну та розумову працездатність, стійкість до різних токсинів, стимулює відновлення та ріст тканин в організмі. Допомагає при погіршенні пам’яті, затримці в зрості, анемії, зниженні імунітету, порушеннях обміну речовин, радіоактивному опроміненні, зниженні вмісту гемоглобіну в еритроцитах.
Еспарцетовий мед має дуже сильні протизапальні властивості. Завдяки цьому мед приймають як внутрішньо так і зовні для полоскання. Мед благотворно впливає на мікрофлору шлунка та кишечника, регулює секрецію кишечника, покращує засвоюваність і перетравлення поживних речовин, допомагає при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки та шлунка, а також при гастритах, колітах, ентеритах та запорах. Медовим розчином полощуть ротову порожнину при стоматиті, пародонтозі, гінгівіті та інших захворюваннях. Використовують його і для спринцювань при гінекологічних хворобах, наприклад, при запаленні матки, ерозії шийки матки, запаленнях піхви. Допоможе еспарцетовий мед і при чоловічій імпотенції.
Мед також має лікувальний вплив на діяльність серцево-судинної системи, регулює роботу серця, допоможе при дистрофії міокарда. Не менша його користь при хронічних захворюваннях нирок, жовчовивідних шляхів, печінки та інших органів.
