Батьківщина редьки чорної – Азія. Саме звідти цей овоч поширився Європою, Північною Америкою. Редька чорна – плоди, цілющі властивості яких відомі ще з давніх-давен. Згідно з міфом, що дійшов до наших часів, Аполлону належить вислів: «Редька коштує рівно стільки золота, скільки важить сама». Почитали редьку й наші предки. У Київській Русі цей тепер майже забутий овоч дуже любили і складали про нього багато приказок. Ще з того часу люди помітили, що сік редьки допомагав вилікувати гнійні рани, подагру, а також зменшити м’язовий біль, а чорна редька з медом допомагає боротися із застудою.
Ще в давнину люди помітили здатність редьки підтримувати сили в організмі. У Стародавньому Єгипті редькою годували робітників, щоб вони були здоровими. Так редька збільшувала працездатність будівельників пірамід. А на Русі сік чорної редьки з медом вживали під час найдовшого Великого посту, і цей овоч підтримував сили тих, хто постив.
Відомості про корисні властивості редьки сягнули нас і з середньовічних джерел. Зараз редьку практично не використовують у їжу, але все ж таки, корисні властивості редьки відомі і можуть з успіхом застосовуватися і в наші дні.
Біологи про редьку
Редька чорна – дворічна лікарська рослина, що відноситься до сімейства хрестоцвітих. Після посадки протягом першого року рослина формує листя та стрижневий коренеплід, вага якого 2-3 кг. На другому році зростання з’являється прямостояче стебло до 60 см у висоту з квіткою та насінням. Для лікарських цілей застосовують коренеплоди та насіння, яке заготовляють наприкінці літа. Коренеплоди використовують у свіжому вигляді.
Чорна редька з медом: властивості та застосування в народній медицині
Редька дуже багата на вітаміни, мінерали. У редьці міститься речовина холін, яка стримує зростання рівня холестерину в крові та тим самим перешкоджає розвитку серцево-судинних захворювань. Солі калію у легкозасвоюваній формі допомагають боротися з токсинами та шлаками, які виводяться разом із сечею. Клітковина посилює перистальтику кишківника, а фітонциди упорядковують кишкову мікрофлору.
Багатьом відома сила редьки у боротьбі з застудою, а також як жовчогінний та сечогінний засіб. Свіжий сік редьки корисно приймати при міозитах, радикуліті, невралгії. Редька практично не має побічних ефектів. Важливо лише мати на увазі, що чорна редька з медом не годиться людям із виразковою хворобою шлунка.
Редька дуже корисна при цукровому діабеті, оскільки містить багато інсуліну, що сприяє зниженню рівня цукру в крові, а також збагачує організм мінералами та вітамінами.
При застуді дуже корисна чорна редька з медом. Також сік редьки застосовують змішуючи його з молоком у співвідношенні 1:1. Приймати цей засіб потрібно 3-4 рази на день по одній столовій ложці. Сік чорної редьки з медом чи молоком заспокоїть кашель. Також цей засіб допоможе збільшити лактацію у матерів-годувальниць. Замість соку можна використовувати терту редьку, перемішану із цукром. Цукор протягом кількох годин витягне сік із редьки і в ньому розчиниться.
При жовчнокам’яній хворобі сік редьки п’ють 3 десь у день 30 хвилин до їжі.
При бронхітах допомагає чорна редька із медом. Сік редьки змішують із медом у пропорції 1:2. Приймати його потрібно 3 рази на день по 1 столовій ложці за 30 хвилин до їди.
При ревматизмі сік чорної редьки змішують з гасом і отриманим розтиранням натирають хворі суглоби.
При невралгії сік редьки змішують із горілкою та медом. На 4 частини соку беруть 2 частини меду та 1 частину горілки. Отриманою сумішшю розтирають хворі місця.
Вирощування редьки
Редька – рослина невибаглива, але все ж таки, для неї дуже важливо, на якому грунті вона росте. Найкраще редька росте на середньозв’язному багатому перегноєм грунті. Зовсім не підходять для вирощування редьки глинисті та піщані ґрунти. Що ж до клімату, то тут редька невимоглива. Якщо ви хочете посадити чорну редьку для зимового зберігання, робити це потрібно до середини липня. Редька, посаджена після 20 липня може не встигнути визріти. За добу до дати посіву насіння сортують, і найбільше замочують у марганцівці.
При сівбі роблять невеликі борозенки з відривом 30 див друг від друга. Кладуть по 2-3 насінини в лунку, потім засипають ґрунтом. Після посіву грядку обережно поливають та мульчують.
Поки не з’являться сходи, поливають грядку через день, потім 1 раз на тиждень. Але для отримання найкращого врожаю, краще влаштувати краплинний полив. Щоб запобігти поширенню шкідників, редьку можна посипати золою.
Коренеплоди редьки викопують до морозів. Зберігається редька у льоху, засипана піском.
Рецепти з редькою
Редьку можна використовувати як як лікувальний засіб, а й як продукт у складі деяких страв. Найпростіше і найкорисніше — чорна редька з медом. Сік чорної редьки з медом – це справжня вітамінна бомба!
Салат із редьки з морквою
Потрібні:
- 1 редька;
- 2 морквини;
- 2 цибулини;
- 1 ст ложка виноградного оцту;
- маринована цибуля;
- перець та сіль.
Очищаємо редьку і дрібно нарізаємо соломкою. Ріжемо кільцями цибулю і змішуємо її з редькою. Додаємо натерту на дрібній тертці моркву, сіль перець, оцет, нарізану кубиками мариновану цибулю. Прикрашаємо салат кружальцями редиски, моркви, цибулі та зеленню.
Салат із редьки з вершковим маслом
Потрібні:
- 200 г редьки;
- 50 г вершкового масла;
- зелень петрушки;
- сіль.
Сильно охолоджуємо та натираємо на тертці вершкове масло. Чистимо редьку і трьом її на велику тертку, потім змішуємо з тертим маслом. Зверху салат посипаємо петрушкою і солимо до смаку.
Зараз редька, на жаль, не така популярна на нашому столі, як у давнину. Наші кулінарні уподобання змінилися і тепер ми переважно харчуємося напівфабрикатами та їжею з різними добавками, а редька здається несмачною, неприємною. Але все ж таки редька дуже корисна, і тому вона цілком заслуговує на те, щоб повернутися на наші столи. Не дарма ж її називають овочем довголіття. А такий засіб, як чорна редька з медом, поверне їй колишню популярність.
