Існують два способи переробки воскової сировини. В основу першого покладено ідею різного ставлення до води головних невоскових компонентів сировини і безпосередньо самого воску. Тобто, передбачається, що періодичне розморожування та заморожування сировини призводить до поділу даних складових частин, а результатом поділу стане утворення твердого воску. Слід зазначити, що очищення воску зазначеним методом у наші дні не отримала гідного технологічного рішення і найчастіше розглядається лише теорією.
Другий метод – гаряча переробка воску, тобто нагрівання сировини до такої температури, що перевищує температуру його плавлення. В результаті відбувається виділення рідкого воску. Очищення воску даним методом є традиційним і практикується вже кілька століть.
У свою чергу, гаряча переробка воскової сировини може бути:
- Суха – нагрівання сировини без доступу краплинно-рідкої води гарячим повітрям через стінки технологічного обладнання. При цьому повітря має бути перегріте водяною парою та променистою енергією.
- Волога – нагрівання сировини при доступі конденсату або у воді.
Від вибору способу переробки залежить вміст невоскових домішок у побічних продуктах виробництва та визначається склад воску.
Невоскові компоненти поділяються на нерозчинні та розчинні. Очищення воску сухим методом дозволяє отримати порівняно чисту сировину – до неї можуть потрапити лише розчинні безпосередньо в сировині пігменти і смоли. Однак такий спосіб використовується лише при обробці сировини з досить високим вмістом воску. Волога переробка дозволяє виділити віск із менш якісної сировини, проте при цьому у воску залишається набагато більше різних забруднюючих домішок.
Слід зазначити, що якщо з воску попередньо будуть видалені всі розчинні домішки у воді, то в ньому збережуться розчинні у воску і нерозчинні у воді і воску компоненти. Вплив високих температур і подальше подрібнення сировини дозволяє частково розчинити смолисті речовини і кокони лялечок, але розчинні компоненти у воску в нього ж і переходять.
Методи сухої та вологої обробки воску
На сьогоднішній день відомі кілька способів вологої та сухої обробки воскової сировини, і кожен з них передбачає створення відповідних умов переробки, різну за якістю та видом сировину та специфічне обладнання. Сьогодні найбільш популярною є очищення воску екстракцією, заснована на вибірковому розчиненні воскових компонентів нагрітими до певної температури органічними розчинниками – трихлоретиленом, бензином, бензолом та ін. кількості забруднюючих домішок.
Як у восковій сировині, так і у воску містяться полярні речовини. Вони можуть з’явитися у вигляді нових сполук у процесі переробки сировини, що обумовлено доступом води, механічним перемішуванням та високими температурами, що спричиняють утворення емульсій – все це суттєво погіршує якість продукції. Щоб звести перераховані вище явища до мінімуму, потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:
- очищення воску з різним вмістом домішок має проводитися окремо;
- використовувати у процесі очищення обладнання, матеріал якого має підвищену стійкість до стирання, а також до атмосферної та кислотної корозії;
- під час переробки сировини використовувати виключно м’яку воду;
- попередньо вимочувати забруднену воскову сировину у теплій (30-40 градусів Цельсія) або холодній воді протягом 1-2 діб;
- не допускати попадання в сировину великих кількостей перги та прополісу.
Очищення воску фізичними методами
Крім всіх перерахованих вище методів очищення можна переробляти воскову сировину фізичними методами (відстоювання, фільтрування) і хімічними (за допомогою адсорбентів і концентрованих мінеральних кислот). Фільтрування найчастіше проводиться в процесі переробки сировини – коли рідкий віск випливає із зливних отворів технологічного обладнання (центрифуги, воскопресу, воскотопки, водяної лазні). Також, можна фільтрувати сировину в процесі його подальшого перетоплення та формування в зливки. З цією метою необхідно процідити розплавлений віск через тканинні або металеві фільтри, які здатні утримати більші частинки домішок.
Очищення воску методом відстоювання дає можливість видалити дрібніші домішки механічного характеру. Для цього слід витримати розплавлений віск у рідкому стані над шаром марлі приблизно 1-3 доби. В умовах поступового остигання і повільного збільшення в’язкості розплаву частина механічних домішок, що утримуються в воску, має більш розтягнутий період седиментації. Тому ємність із розплавленою сировиною необхідно добре утеплювати. На великих воскозаводах при використанні обробки воску відстійників поступово зменшують температуру теплових агентів.
Механічні частинки накопичуються на межі розділу води і воску разом з емульгованим воском або осідають вниз на дно відстійника, що застосовується. Після закінчення застигання воску необхідно зіскребти ножем домішки з нижньої частини зливка, потім перетопити їх і відстояти в вузькому посуді, що розширюється до верху. Однак очищення воску методом відстоювання не дозволяє видалити різні хімічні та колоїдно-хімічні забруднення – вони практично у вихідних кількостях залишаються у сировині за рахунок своїх відмінних електростатичних та адсорбційних сил. До колоїдно-хімічних забруднень відносяться: ліпіди личинкового корна та перги, речовини коконів, частина екскрементів. Щоб усі вони перейшли у воду, необхідно зняти з них заряди – і сировина відразу ж стане світлішою.
Освітлення воску
Освітлення воску практично можна досягти за допомогою соляної чи сірчаної кислот. Також, допускається використовувати щавлеву, лимонну, оцтову та ортофосфорну кислоти. Наприклад, від колоїдних домішок (пігментів) віск очищається різними адсорбентами – фуллеровою та інфузорною землями, монтморилонітом або активованим вугіллям. Вони вносяться в розплавлену сировину в кількості від 4 до 10% загальної маси воску, потім суміш (при безперервному помішуванні) витримується протягом певного часу і після цього проходить через щільні фільтри.
Щоб зменшити адсорбцію воску, можна очистити його розплав у чотирихлористому вуглеці. Однак навіть після обробки кількома адсорбентами виходить дійсно якісне очищення воску. Щоб покращити показники, рекомендується після введення адсорбенту протягом 40-60 хвилин продути розплав парою або гарячим повітрям за температури 90-140 градусів Цельсія.
У жодному разі не можна вживати ні в косметичних, ні, тим більше, у медичних цілях віск, забруднений пестицидами та інсектицидами, якими в наші дні деякі бджолярі часто зловживають для збереження бджолиних стільників. В результаті використання цих речовин воскова сировина дуже забруднюється і втрачає практично всі свої корисні властивості.
Відео
