Робота бджіл дозволяє одержати різні корисні речовини. Одним з них є бджолиний мерва. Продукт мало відомий, проте це не применшує його корисних властивостей.
Що таке бджолина мерва?
Вона являє собою залишки, утворені в процесі перетоплення старих стільників, і включає:
- частини бджолиних личинок;
- кокон;
- пергу;
- інші продукти бджолиної життєдіяльності.
На вигляд мерва нагадує комковату масу бурого або чорного кольору. У ній практично неможливо розгледіти стільникові осередки. Після сонячної воскотопки у мерві залишається до п’ятдесяти відсотків воску. Цей продукт використовується для димаря, та як добриво. Його не можна зберігати в приміщенні з високою вологістю, тому що на ньому утворюється пліснява. Зберігати мерву потрібно так само, як віск.
Види мерви
Продукт поділяється на 2 типи:
- пасічний;
- заводський.
У першому випадку найчастіше вміст воску вищий (30-50%), ніж у другому (до 25%). Пасічний варіант застосовується як воскосировина для воскобійних заводів, а другий – на воскоекстракційних підприємствах. Пасічна мерва переробляється, і більшість її розчинних речовин перетворюється на рідину, використовувану як вітамінні добавки для птиці, худоби, рослин. Заводський варіант спочатку промивається, після чого за допомогою розчинників витягується віск. Речовина стає клейкою та не підходить для продажу у вигляді чистого варіанту.
Корисні властивості мерви
Вона, як і будь-який продукт бджільництва, славиться вітамінами С, В, Р. У її складі міститься безліч:
- флавоноїдів;
- кальцію;
- протеїну;
- цинку;
- магнію;
- заліза;
- міді;
- натрію;
- калію.
Усього до складу мерви входить 17 мікроелементів та 30 мінералів. Вона зберігає стільки корисних компонентів, оскільки при витопці воскових сот не використовується занадто висока температура.
Метод заготівлі
Для отримання сировини використовують воскопрес. Вона містить велику кількість вологи, тому продукт схильний до утворення цвілі та ураження міллю. Через це відсоток вмісту воску стає нижчим. Мерву найкраще розкласти тонким шаром у сухому приміщенні, що провітрюється, можна підсушити. Якщо викладати сировину на спекотне сонце, то необхідно подбати про її регулярне помішування. Сухий продукт пакується в окрему тару. Якщо цього не зробити, то в майбутньому в ньому розмножуватиметься воскова міль.
Застосування мерви
Після отримання воску деякі пасічники викидають отримані відходи, однак вони можуть принести користь:
- після переробки рідина харчується корисними речовинами та застосовується як добавка для корму тварин та поливу рослин, завдяки чому прискорюється їх зростання (добре дає плоди після цього підживлення полуниці);
- подрібнена та висушена сировина насипається до кущів та плодових дерев як добриво;
- мінімальна кількість такої сировини включається до раціону курчат-бройлерів, від чого корми стають більш ефективними;
- суха мерва використовується для димаря разом з гнилою деревиною: це дозволяє досягти меншої концентрації диму, що добре позначається на поведінці бджіл.
Також даний продукт застосовується як компреси та аплікації. Завдяки цьому можна усунути гострий біль у суглобах, спині, попереку, зв’язках. Мерву часто застосовують для розмноження воскової молі (вогнівки): на основі утворених личинок виробляються настоянки та екстракти, які є результативними при безплідді, туберкульозі, анемії. Вони також використовуються як імуностимулюючі, антибактеріальні та антивірусні засоби.
Виготовлення та застосування мервоску
Він часто використовується для виробництва крему, що доглядає вироби зі шкіри. Для цього продукт та каустична сода змішуються у пропорції 1:5 і варяться до отримання в’язкості. За рідиною визначається обсяг мервоска: густішого продукту буде менше. Готова маса упарюється до вмісту рідини у кількості 70%.
Увага! У суміш краще додати мінімальну частину живиці або стеарину: ці компоненти дозволять виключити утворення на виробі тріщин або інших деформацій.
Маса виробленого мервоска при виробництві може стати більшою в пару-трійку разів.
Сировину легко придбати у будь-якого пасічника, а коштує воно недорого. У чистому вигляді вона не застосовується, тому її найчастіше використовують як воскосировину, і надалі переробляють.
