Для одних бджолярів господарювання є не більше ніж хобі, для інших – успішним бізнесом. Для ефективної реалізації продукти бджільництва повинні відповідати певним нормам та стандартам. Для підтвердження відповідності пасічнику необхідно оформити документи. Одним із них є ветеринарний паспорт пасіки. Цей документ є підтвердженням якості продукції, що реалізується з бджільницького господарства. Багато покупців звертають увагу на наявність такого паперу.
Що таке паспорт пасіки?
Закон про наявність ветеринарного паспорта набрав чинності ще під час СРСР і покликаний був контролювати санітарний стан пасічницьких угідь. Документ оформляється будь-яку пасіку, незалежно від її величини чи форми володіння.
У паспорті описано таку інформацію:
- ПІБ власника бджолиного господарства та його адресу місця проживання;
- загальний стан пасіки та її місцезнаходження;
- кількість бджолиних сімей, які проживають у господарстві;
- дати проведення перевірок;
- рекомендації спеціалістів ветеринарної служби;
- дата завершення роботи.
Вимоги до оформлення документа
Щоб документ був дійсним та приймався під час проведення різних перевірок, його поля мають бути правильно заповнені. Існує кілька вимог, які мають виконуватися під час оформлення паперу:
- Однією з перших на бланку має стояти підпис головного федерального інспектора району, у якому зареєстрована пасіка;
Обов’язкова наявність печатки від державного органу, який займається питаннями боротьби з хворобами тварин;
Документ має бути присвоєний порядковий номер. Це свідчить про те, що його було внесено до реєстру ветеринарного журналу. - Після завершення всіх процедур заповнений паспорт передається бджоляру для зберігання. Якщо пасіка має великі розміри, документ знаходиться у старшого фахівця. При здійсненні перевірок відповідними організаціями пасічник повинен пред’явити папір на першу вимогу.
- Також вона знадобиться бджоляру при продажу меду та іншої бджолиної продукції, при реалізації самих бджіл та при транспортуванні бджолиного господарства в інше місце. Паспорт є основним документом пасічника, якщо він купує вощину.
Які розділи будуть у паспорті
Паспорт складається із 5 розділів.
Опис пасіки
Цей розділ заповнюється лише один раз і не змінюється з часом. У розділі описується місце розташування пасіки, наявність промислових підприємств, джерела води та медоноси, які ростуть поруч із господарством.
Санітарно – ветеринарні умови
У цьому пункті описується:
- санітарний стан усіх приміщень пасічного господарства – зимівника, складу та інших;
- стан вуликів, наявність фарбування, наявність нумерації, дотримання відстані між вуликами;
- стан годівниць усередині вуликів, водних джерел;
- наявність спеціального одягу, наприклад, халатів, масок для обличчя;
- наявність медичних препаратів та дезінфікуючих засобів;
- присутність/відсутність огороджувального паркану у пасіки, стан зливної ями для відходів.
Також цей пункт включає дату перевірки та підпис.
Інформація про лабораторні аналізи
Розділ включає інформацію:
- результати проведених досліджень на наявність інфекційних збудників. Наприклад, європейського та американського гнильця, м’язовий розплід, варроатозу та інших поширених захворювань;
- про лікування, що рекомендується при виявленні інфекції;
- про лабораторії, в яких проводились дослідження.
У графі розділу обов’язково мають бути позначені підписи відповідальних фахівців.
Дані епізоотичного контролю
У розділ заноситься така інформація:
- наявність хвороб на пасіці;
- місце передбачуваного осередку виникнення захворювання;
- час виявлення та знищення небезпечних збудників;
- вид карантину, накладеного на бджільництво державними службами.
Рекомендації щодо профілактики захворювань
Останній пункт описує профілактичні заходи, що застосовуються на конкретній пасіці:
- назва лікарського засобу-дозування;
- спосіб введення;
- кількість оброблених бджолосімей;
- проведення дезінфекційних заходів усієї пасіки, включаючи обладнання;
- заходи, спрямовані на знищення гризунів.
Де і як його отримати
Отримання ветеринарного паспорта пасіки є простою процедурою. Необхідно дотриматися всіх пунктів:
- здійснити реєстрацію пасіки за місцем проживання;
- написати заяву на ім’я головного ветеринара міста чи села, в якому розташовується бджільницьке господарство. У заяві необхідно написати ПІБ бджоляра, кількість бджолиних сімей, що розташовуються на пасіці та її точне місцезнаходження. Після подання заява фіксується у ветеринарній службі;
- пройти перевірку спеціалістом ветеринарної служби. У ході дослідження співробітник огляне пасіку та візьме матеріал для проведення аналізів. Якщо результати відповідають державним нормам, пасічнику вручать ветеринарний паспорт.
Паспорт заповнюється щорічно, пасічнику необхідно стежити за своєчасним оновленням даних у розділах документа. Коли графи виявляються заповненими, видається новий бланк. Новий документ видається також за зміни власника пасіки.
Проблеми при отриманні паспорта
Якщо деякі умови утримання пасіки не відповідають нормам, ветеринарна служба має право видавати документ. Наприклад, якщо в бджільницькому господарстві були виявлені хвороби комах або вулики утримуються в поганому стані. Відмовити у видачі документа можуть через наявність поруч із пасікою отруйних медоносів або промислових підприємств, що забруднюють екологію. І тут бджільницьке господарство доведеться переносити на нове місце.
Важливо! Наявність пестицидів та отруйних речовин у продуктах бджільництва також є вагомою причиною у відмові від оформлення необхідного документа. Фахівці ветеринарної служби можливо порекомендують проведення дезінфекції всього бджолиного господарства.
Висновок
Наявність ветеринарного паспорта дає можливість реалізовувати продукцію бджільницького господарства, а також продавати безпосередньо комах. Отримання санітарного паперу для пасіки є простою процедурою. До неї потрібно підійти з великою відповідальністю. Тільки за наявності вуликів у хорошому стані, здорових та сильних бджолиних сімей, здійсненні заходів профілактики захворювань можна отримати цей документ.
