Події у світі бджільництва: нові нормативні зміни та вимоги ЄС

нові нормативні зміни та вимоги ЄС

Події у світі бджільництва: нові нормативні зміни та вимоги ЄС

Згідно з недавно ухваленими правилами, особи, які використовують захисні засоби рослин, мають надати представникам комісії доступ до своїх земельних ділянок для збору проб. На вебінарі під керівництвом першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького розглядалися заходи з профілактики отруєння бджіл, нові вимоги до транспортування бджіл та методи відшкодування збитків внаслідок збройної агресії РФ. Такі інформаційні вебінари сприяють розвитку сфери бджільництва і є зручним інструментом взаємодії державних органів з пасічниками для прийняття спільних рішень.

Під час промови перший заступник міністра агрополітики поділився алгоритмом дій пасічника в разі отруєння бджіл захисними засобами рослин (ЗЗР). Він підкреслив важливість реєстрації пасіки та подання відповідної заяви про отруєння до Комісії. Після цього Комісія вживає заходів для встановлення факту отруєння та надає відповідні рекомендації. Відбір проб для проведення лабораторних досліджень є складовою цього процесу.

Перш за все, необхідно знати, що застосування ЗЗР повинно здійснюватися відповідно до встановлених норм та правил. Співпраця з Комісією із встановлення факту отруєння бджіл є ключовою для вирішення подібних ситуацій. Додатково, згідно з недавніми змінами, особи, які використовують ЗЗР, мають надати доступ до земельних ділянок для відбору проб представникам комісії.

На законодавчому рівні Україна прийняла нові стандарти щодо транспортування бджіл, повністю відповідні вимогам ЄС.

Звернімо увагу, що бджоли вносять найбільший внесок у запилення садів – 80-90% від усіх комах-запилювачів. За допомогою послуг комерційного запилення врожайність черешні збільшується до 65%, а персиків – на 80%. Також середня вага плодів персика може збільшитися на 25-40%, а малини – на 100%, за словами власника пасіки, який спеціалізується на запиленні садів у Ізмаїльському районі Одещини, Дениса Терновського.

Експерт додав, що приємно відзначити, як українські фермери розуміють важливість комерційного запилення як засобу гарантії високих врожаїв та отримання красивих та великих плодів. Він подякував американському народу та проекту USAID за фінансування досліджень з ефективності запилення бджолами садів в Україні.

Додатково він зазначив, що це дозволило сформулювати практичні рекомендації як для пасічників, які доставляють бджолосім’ї фермерам, так і для агрономів, які планують стратегії їх розміщення в садах та календарі їх використання.

Також було зазначено, що комерційне запилення садів – це науково обґрунтована послуга, яка дає стабільно високі результати порівняно з помилковими гіпотезами фермерів. Наприклад, важно підкреслити, що просте завозення бджіл трактором або сподівання на сільських бджіл не завжди ефективно для запилення.

У відповідь на запитання про те, що впливає на максимальну ефективність запилення садів бджолами, Терновський нагадав, що сади зацвітають тоді, коли ще прохолодно і земля чорна, тому в цей момент бджолосім’ї ще слабі, а зимові бджоли не встигли насіяти багато. Також фермери прагнуть до отримання потужних запилювачів.

Терновський зазначив, що його пасіка, що знаходиться на березі Дунаю у Бесарабії, спеціалізується на запиленні садів та має ранній та бурхливий розвиток бджолосімей. Він пояснив, що бджолосім’я, виходячи з зими, слабке, але швидко розвивається, тож їх треба стимулювати до розмноження та активного запилення садів.

Фермер підкреслив, що їхньою метою є забезпечення бджіл нектаром перед цвітінням садів, яке вимагає від них великого обсягу роботи та витрат. Тому вони віддають перевагу рослинам, які надають багато нектару, таким як акація або соняшник. Їхня програма передбачає штучне стимулювання бурхливого розвитку бджолосімей за допомогою меду, цукру, пробіотиків, амінокислот та ферментів ще до початку цвітіння садів.

Додатково, фахівець розкрив, що бджоли – це маленькі створіння з простими мозками, які діють за принципом “виживання за мінімальних затрат енергії”. Вони завжди економлять енергію. Таким чином, вони уникають далеких польотів, оскільки це вимагає багато часу, ризиковано та зношує їх крила.

Еволюційно, бджоли, які розвинулися в помірних кліматичних умовах, мали стабільний доступ до нектару, тому не схильні до далеких польотів. З іншого боку, бджоли з напівзасушливих районів змушені літати далі, щоб знайти нектар.

Це пояснює те, чому бджоли з італійськими генами частіше здійснюють далекі польоти, що дозволяє розміщувати вулики на відстані вдвічі більшій, ніж з місцевими породами.

Тому він рекомендує агрономам ставити вулики на відстані не більше 200 метрів від дерев, а для отримання найкращих результатів – навіть не більше 50 метрів.

Фахівець також поділився досвідом спілкування з пасічниками з США, етнічними українцями з Казахстану, які доставляють бджоли для запилення мигдалю в Каліфорнії. Зазвичай вони розміщують 2,5 сімей на гектар, але німецькі фермери ставлять 5 сімей на гектар, отримуючи вражаючі результати протягом 7 років.

Крім того, бджоли пам’ятають свої вулики, тому якщо ви хочете перевезти їх на інше поле, мінімальна відстань має становити 3 кілометри.

Також фахівець пояснив, що вартість запилення зазвичай становить від 7% для вишні до 25% для полуниці.

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі