Весна цього року виявилася справжнім випробуванням для бджільництва, демонструючи значні відмінності від попередніх сезонів. Початок березня дарував пасічникам надії на сприятливий рік: температура сягала +26°C, стимулюючи швидкий і активний розвиток бджолиних родин. Здавалося, що стрімкий старт забезпечить потужний розвиток сімей, викликаючи задоволення та радість серед бджолярів.
Аномальні погодні гойдалки: від тепла до морозів
Проте радість виявилася передчасною. З 80 днів потенційно активного весняного розвитку, бджолині родини мали змогу повноцінно вилітати з вулика та працювати лише протягом 15–20 днів. Хоча сильні родини, навіть за таких умов, спромоглися забезпечити себе білковим кормом і досягти піку яйцекладки матками, подальша ситуація різко погіршилася.
Після аномально теплого початку березня, що спровокував раннє цвітіння первоцвітів та дерев, повернулося похолодання. Квітень приніс морози до –8°C, завдавши значної шкоди весняним медоносам. Деякі рослини постраждали на 30–70%, а плодові дерева – майже на 100%.
Весняний парадокс: літо без цвітіння
Саме з цього моменту в календарі бджолярів настає кінець весни. Хоча календар продовжує відлічувати весняні дні, природа, здавалося б, одразу перейшла до літа, але без відповідних температурних показників. Це критично позначилося на бджолах: відсутність весняного цвіту призвела до неможливості забезпечення родин природним кормом. Різке припинення надходження нектару спричинило стрімке зростання споживання зимових запасів у вуликах.
Наслідки для пасічників: між силою та голодом
Яка ж ситуація склалася в результаті?
З одного боку, ми бачимо максимально сильні родини, які перебувають у повній готовності до медозбору з акації. Однак сама акація, постраждавши від торішньої посухи та весняних заморозків, викликає великі сумніви щодо своєї нектаропродуктивності цього року.
З іншого боку, пасічники зіткнулися з мінімальними кормовими запасами. Це створює серйозні ризики голодування бджіл і, як наслідок, їх загибелі. У природі, через масове розорювання луків, практично не залишилося весняних медоносів. Ріпак, який традиційно був рятівним колом для бджіл до початку цвітіння акації, вже відцвітає. Проте через холодну весну він практично не виділяв нектару, і його не вистачило навіть самим бджолам для виживання.
Підгодівля як вимушений захід та загальні виклики
Для багатьох бджолярів, особливо тих, чиї бджоли зимували в звичайних умовах, запаси корму вичерпуються вже до середини травня. Тому пасічники активно готуються, а дехто вже розпочав підгодівлю своїх бджіл цукровим сиропом або медом. Якщо найближчі 5–10 днів не принесуть потепління, вимушена підгодівля, що тягне за собою додаткові збитки, стане неминучою для всіх.
Враховуючи численні повідомлення пасічників про погану зимівлю та ранні весняні отруєння, зростання цін на пальне та низьку закупівельну ціну на мед на тлі експортних обмежень, поточна ситуація може суттєво вплинути на загальний стан бджільництва в Україні.
