Цей рік може увійти в історію як період значного медового дефіциту. Українські пасічники стикаються з безпрецедентними викликами, що ставлять під загрозу не лише обсяги врожаю, а й добробут цілих пасік. Холодна й аномально дощова весна, що настала після важкої зимівлі, залишила свій відбиток на першому медозборі, а перспективи на другий також викликають серйозне занепокоєння.
Спеціалісти прогнозують зменшення збору меду на третину порівняно з минулим роком. «Меду мало», — констатують вони, посилаючись на перші підсумки. Наприклад, на Черкащині бджолярі зіткнулися з подвійним ударом: спершу заморозки знищили перші квіти, а потім затяжні дощі змили весь нектар з акації, що мала б стати джерелом цінних зборів.
Ситуація ускладнюється тим, що й минулий рік не порадував пасічників рясним другим медозбором через посуху. Крім того, мед із соняшнику, на який покладаються сподівання під час другого збору, традиційно дешевший за більш престижний акацієвий мед.
Не менш тривожні новини надходять і з-за кордону. США та країни Європи повідомляють про значні втрати бджіл та аномальні погодні умови, що впливають на медозбір. «Можна впевнено сказати: у Європі, особливо Східній, перший медозбір майже не відбувся. Урожаю немає», — зазначають бджолярі. Це означає, що основні споживачі меду, які зазвичай мають власне виробництво, також страждають від нестачі. Здавалося б, такий дефіцит мав би стимулювати зростання цін та обсягів імпорту, проте наслідки для українських пасічників залишаються невизначеними.
