На землях нашої країни росте понад тисячу видів пилконосних і медоносних рослин, чагарників і дерев, однак більшість з них не мають особливої цінності для бджільництва як галузі. Лише кілька десятків видів медоносів і пилконосів мають практичне значення.
При цьому основну частину товарної продукції в кожній окремо взятій місцевості дають лише кілька видів. До них можна віднести рослину медонос, чагарник або дерева медоноси, які займають великі площі землі та відрізняються відмінною нектаропродуктивністю. Виходячи з вищесказаного, можна зробити деякий висновок, що медоносна база включає в себе головні та другорядні медоноси. У свою чергу другорядні медоноси лише забезпечують бджіл невеликим або підтримуючим медозбором.
З головних сільськогосподарських медоносних культур можна виділити наступну рослину медонос: гречка, еспарцет, ріпак, коріандр, соняшник, бавовник, деякі види буркуну. А до дикорослих медоносів можна віднести деякі види клена та верби, жовту та білу акацію, липу та інші.
Щоб успішно розвивати бджільництво та отримувати бажану товарну продукцію високої якості, необхідна наявність хорошої культурної або природної медоносної бази. Зрозуміло, що утримання пасіки на місцях з бідною рослинністю без проведення додаткових заходів з її поліпшення до позитивних результатів не може привести. Тому бджоляру і потрібно висаджувати поблизу своєї пасіки рослину медонос, що сприяє отриманню більшої кількості якісного меду і, відповідно, ефективності та рентабельності пасіки.
Виняткову цінність для бджільництва представляє багате розмаїття угідь: наявність лугів, садів, лісів і полів з вирощуваними на них рослинами медоносами. Останні цвітуть практично безперервно без тривалих перерв у медозборі. В цьому випадку навесні цвіте така рослина медонос як мати-й-мачуха, кульбаба, плодові та медоносні дерева (клени, верби). А в літній період починають цвісти польові культурні медоноси, малина, липа, лугові трави, восени ж зацвітають серпуха, верес, цикорій, пізні посіви деяких медоносів та інші.
За тривалістю життя рослина медонос як вид можна поділити на однорічні, дворічні та багаторічні. До однорічних медоносних рослин відносяться соняшник, гречка, баштанні культури та ін. Дворічні рослини медоноси – це буркуни, дягель, насінники овочевих культур; багаторічні – суниця, еспарцет, лугові трави, люцерна, конюшина і плодові насадження.
Польові культурні рослини медоноси
Культурні (сільськогосподарські) медоносні рослини обробляють практично у всіх землеробських районах країн пострадянського простору. У багатьох степових і лісостепових районах ці медоносні культури служать головним джерелом отримання меду. Але найбільший інтерес для бджільництва як галузі представляє рослина медонос гречка, гірчиця, соняшник, коріандр, фацелія, еспарцет, рожева і біла конюшина, буркун та інші культури.
Гречка є цінним медоносом, з якого в сприятливий рік з одного гектара можна отримати до 100 кг якісного меду. Найбільша активність відвідуваності бджіл гречки під час її цвітіння спостерігається в першу половину дня і до вечора. Мед, зібраний з гречки, має різкий приємний аромат і гострий на смак.
Соняшник також є цінним медоносом. Хоч соняшник і виділяє нектару дещо менше, ніж гречка, наявність величезних площ посівів цієї культури прирівнюється до розряду кращих медоносів. Масове цвітіння соняшника припадає на липень – серпень, тривалість цвітіння близько місяця (3-4 тижні). Соняшниковий мед можна віднести до числа кращих з існуючих сортів меду, він має світло – жовтий відтінок, ледь вловимий приємний аромат і ніжний смак.
Рослина медонос гірчиця (сарептська, біла) – однорічна олійна рослина, яка також представляє чималу цінність для бджолярів. Пов’язано це з досить тривалим періодом цвітіння, який настає приблизно на сороковий день з часу посіву і триває близько 20-ти днів. Ця рослина медонос активно відвідують бджоли переважно в ранкові години. Вдаючись до статистики отримання меду, можна відзначити, що з 1-го гектара сарептської гірчиці можна отримати меду до 60-ти кг, з гектара білої гірчиці – від 50-ти до 100 кілограм. Мед гірчичний світлувато – жовтого кольору, має приємний аромат і своєрідний смак.
Ріпак також є однорічною олійною рослиною. Буває ярий та озимий ріпак. Так ось другий дає бджолам ранній медозбір, що, звичайно ж, має важливе значення весняного розвитку бджолосімей. Озимий ріпак зацвітає в період кінець травня – початок червня, в цей час в природі ще практично не цвітуть природні медоноси. Тривалість цвітіння ріпаку – 30 днів, медопродуктивність варіюється в межах від 30-ти до 60-ти кг з одного гектара.
Ярий ріпак починає цвісти під кінець червня і триває його цвітіння приблизно сорок днів. Медопродуктивність з 1 га ярого ріпаку досягає 80-100 кг з 1 га.
Рослина медонос коріандр відноситься до однорічних ефіроолійних рослин. Коріандр висівають як навесні, так і на зиму. Тому в залежності від термінів посіву він і цвіте в різні періоди: весняний посів зацвітає в кінці червня – початку липня, озимий же починає цвісти приблизно на пару тижнів раніше. Тривалість цвітіння даної медоносної рослини – один місяць, медопродуктивність варіюється в межах від 60-ти до 120-ти кг, в деяких випадках при наявності сприятливих умов з 1 га коріандру можна отримати до двохсот кг меду з гектара. Коріандровий мед відрізняється своєрідним смаком і різким ароматом.
Рослина медонос конюшина червона є багаторічною цінною кормовою культурою з родини бобових. Виділяють такі види конюшини: одноукісний (пізньостиглий) і двоукісний (ранньостиглий). Вдаючись до статистики, можна відзначити, що з одного гектара одноукісної червоної конюшини бджоли середньоруської породи збирають до 10-ти кілограм меду, в той час як з двоукісної конюшини – до 25-ти кілограм.
Рослина медонос еспарцет посівний – це багаторічна рослина родини бобових, що є відмінною кормовою культурою. Висівання еспарцету сприяє підвищенню родючості ґрунту та поліпшенню його структури. Починає цвісти еспарцет в кінці травня – початку червня, період цвітіння – від 15-ти до 20-ти днів. Медопродуктивність з 1 га посівів досягає планки в 120 кг меду з приємними смаковими якостями. Для бджоляра еспарцет представляє велику цінність ще тому, що його цвітіння зазвичай припадає на той період, коли в природі відносно небагато квітучих медоносних рослин.
Рослина медонос буркун (буркун білий дворічний і буркун жовтий дворічний) – хороша кормова рослина і відмінний медонос. Найбільшу цінність надає для тваринництва, використовується на силос, як сіно, в якості пасовищного корму, а також застосовується в якості зеленого добрива. Буркуни цвітуть дуже довгий час: від липня і до пізньої осені. Медопродуктивність виражається в 100-200 кг меду. Для бджільництва доцільніше використовувати буркун білий однорічний, при посіві його можна використовувати як спеціальний медонос з подальшою переробкою на зелене добриво або на силос. Буркуновий мед володіє високими смаковими якостями, має дуже ніжний і приємний аромат.
Рослина медонос люцерна – це багаторічна рослина родини бобових. Хорошим медоносом є люцерна синя або посівна. Медопродуктивність при поливі цієї культури досягає “казкових” результатів: до 300 кг меду з 1 га! Медопродуктивність люцерни без поливу – 25-50 кг з одного гектара. Цвітіння люцерни припадає на червень – липень. Витягнутий з стільників люцерновий мед на вигляд бурштиново-золотистого відтінку, такий мед досить швидко кристалізується.
Боби кінські – відмінні однорічні рослини медоноси, що цвітуть в червні – липні. Рослина доставляє бджолам багато нектару. Однак нектароносність бобів кінських безпосередньо залежить від погоди: найбільш сприятлива погода для виділення квіткою максимуму нектару – тепла і дещо волога. Медопродуктивність коливається від декількох кілограм до 46-ти кг з гектара.
Ехінацея пурпурова – багаторічна трав’яниста рослина медонос. Тривалість цвітіння ехінацеї другого року життя – 2-2,5 місяці. Медопродуктивність – до 130-ти кг меду з 1 га суцільного травостою. Особливо цінна дана культура тим, що вона починає цвісти в кінці літа, коли інші медоноси практично відцвіли і бджоли відчувають нестачу корму. Ехінацею пурпурову обробляють як лікарську рослину в спецгоспах.
«Дикі» рослини медоноси
Рослина медонос волошка лучна – це багаторічна рослина, найчастіше зустрічається на околицях полів, на заплавних луках, біля доріг. Період цвітіння – з червня по серпень. Медопродуктивність 1-го гектара суцільного посіву 130-220 кг відмінного густого меду, приємного на смак і аромат.
Волошка синя або польова – однорічна рослина медонос, що цвіте в більшості своїй в червні-липні. На пізніх ярих посівах цвіте до кінця серпня. Найбільша відвідуваність бджолами відзначається в червні-липні. Волошка здатна виділяти нектар навіть в посуху. Медопродуктивність даної рослини досягає межі в 40 кг з 1-го гектара. Мед має зеленувато – жовтий відтінок, досить густий, з ледь вловимим мигдальним запахом.
Бальзамін або недоторка – рослина медонос, яка як рід включає в себе до 400 видів багаторічних і однорічних рослин. Поширений в основному в районах Азії та Африки. Зацвітає в кінці червня, відвідується бджолами навіть в дощову погоду. Найбільша медопродуктивність до 350-ти кг з гектара угідь.
Герань лучна – багаторічна рослина медонос. Період цвітіння з червня по вересень. За деякими даними, 1 га суцільного травостою в Україні виділяє від 30-ти до 70-ти кг цукру, в Казахстані – до 50-ти кг, в Підмосков’ї – до 22 кг.
Материнка звичайна – багаторічна рослина медонос, період цвітіння якого дуже розтягнутий: 90-130 днів. Починає цвісти материнка в червні і закінчується її цвітіння до кінця вересня. Медопродуктивність з 1 га суцільного травостою досягає 85-ти кг. Мед з материнки дуже приємний на смак, має світло – бурштиновий колір з зеленуватим відливом, придатний для підгодівлі бджіл взимку, так як досить повільно кристалізується.
Звіробій звичайний – багаторічна рослина. Цвіте з червня по серпень. Дає нектар і досить багато пилку. Вміст цукру в нектарі з одного гектара суцільного травостою до 47-ми кг.
Суниця лісова – багаторічна рослина медонос, період цвітіння якої з травня по червень. Медопродуктивність 1 га суниці – 15-20 кг.
Лаванда – трава, напівчагарник, чагарник. В природі зустрічається більше 25-ти видів. Культивують лаванду в основному в Криму, Молдавії та на Кавказі. На одному місці може рости до 18-ти років. Медопродуктивність висока – до 150-ти кг з 1 га. Лавандовий мед має приємний аромат і дуже смачний.
Меліса або лимонна м’ята – багаторічна рослина медонос, що цвіте в липні – серпні. Меліса здавна вважається чисто бджолиною рослиною, яку досить часто в народі називають медовка, маточник, ройовик, бджоляр. Запах меліси заспокоює бджіл. Мелісовий мед приємний на смак.
М’ята польова хороша медоносна рослина, яку досить часто відвідують бджоли. Цвіте на протязі тривалого періоду: з червня по жовтень. Мед з приємним запахом, колір – бурштиновий.
Чебрець звичайний – багаторічний напівчагарник, мабуть, найпоширеніша лікарська та медоносна рослина. Медопродуктивність чебрецю досягає практично 170-ти кг на Україні, а в Білорусії – всього лише близько 46-ти кг з гектара.
